Болонський процес
З часу підписання Болонської декларації (1999) європейське освітнє співтовариство живе під знаком Болонського процесу. Цей термін, як правило, використовується на означення процесу конвергенції європейсь­ких систем вищої освіти відповідно до низки декларацій та комюніке, підписаних міністрами, які відповідають за вищу освіту (Париж, 1998; Болонья, 1999; Прага, 2001; Берлін, 2003; Берген, 2005). Його суть по­лягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Європейським простором вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2006 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.
Пропозиції, які розглянуто і прийнято до виконання в рамках Болонсь­кого процесу, зводяться в основному до наступних ключових позицій.
Циклова система підготовки фахівців. Фактично пропонується ввес­ти трициклову систему вищої освіти в кожній країні-учасниці з метою взаємного визнання ступенів (бакалавр, магістр, доктор (PhD)) та термі­нів навчання на кожному з цих циклів.
Запровадження кредитно-трансферної системи. Завданням ECTS є збіль­шення прозорості освітніх систем в різних країнах та сприяння студентсь­ким обмінам в країнах Європи. Пропонується запровадити у всіх національ­них системах освіти систему обліку навчального навантаження студента в кредитах ECTS, зробивши ECTS накопичувальною та трансферною си­стемою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж життя».
Забезпечення якості освіти. Передбачається організація акредитацій­них агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних орга­нізацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих компетенціях, уміннях та результатах, що отримали випускни­ки вищого навчального закладу. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти. Національні системи із забезпечення якості освіти повинні узгоджуватися у загальній європейській структурі (це стосується створення національних систем із забезпечення внутрішньої і зовнішньої якості вищого навчального закладу, що узгоджуються з євро­пейськими стандартами, створення агенцій, які є гарантами зовнішньої якості тощо).
Сприяння мобільності. Передбачається істотний розвиток мобільнос­ті студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейсь­ким досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування випускників.
Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих по­ложень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій на європейському просторі вищої освіти кваліфі­каційна система має бути об'єднуючою з високим ступенем уніфікації, сприяти визнанню спільних дипломів, додатку до диплома тощо.
Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із основних завдань, яке має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що запровадження загальноєвропейської системи забезпечен­ня якості вищої освіти, кредитно-трансферної системи, визнання квалі­фікацій на європейському освітньому просторі тощо сприятимуть підви­щенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.